Багато інфекційних захворювань супроводжуються виникненням вторинних (симптоматичних) ангін. Ці місцеві зміни в горлі (на піднебінних мигдаликах) мають певні особливості і завжди вимагають диференціальної діагностики з банальною ангіною (гострим тонзилітом), специфічними ангінами (дифтерією, грибковою ангіною) та вторинними ангінами (при скарлатині, інфекційному анонну). Сьогодні намагатимемося розібратися з особливостями ангіни при скарлатині. Також читайте за посиланням https://led-style.com.ua/?p=37631 про жовті та білі грудочки в горлі з неприємним запахом.
Скарлатина – це дитяча інфекція, її провокує бактерія, стрептокок групи A (Streptococcus pyogenes), що потрапляє на слизові із зовнішнього середовища і виділяє еритротоксин.
Ця токсична речовина при всмоктуванні в кров з інфікованої слизової оболонки стає причиною інтоксикації та появи характерних симптомів скарлатини, пов’язаних з ураженням дрібних кровоносних судин, набряком та запаленням дерми з наступним патологічним зроговінням та відшаруванням епідермісу.
Поширення інфекції найчастіше відбувається повітряно-краплинним шляхом, їй найбільше схильні діти дошкільного та молодшого шкільного віку.
Симптоми хвороби
Захворювання починається гостро, інкубаційний період (час від зараження та до появи ознак хвороби) – 3-6 днів (мінімальний інкубаційний період – доба, максимальний – 12 днів).
Першими симптомами хвороби найчастіше є:
- підвищення температури тіла – від субфебрильної до 40 С -;
- біль в горлі;
- з’являється та посилюється загальна слабкість, головний біль;
- блювання, пов’язане з інтоксикацією (без попередньої нудоти) та на фоні високої температури.
Кілька годин після появи перших симптомів хвороби з’являється почервоніння зіва дитини – не складно помітити яскраво червоне горло, збільшені мигдалини, набрякну ковтку і м’яке небо.
При скарлатині у дітей картина ангіни набагато яскравіша, ніж при звичайному запаленні мигдаликів, і частіше описується як «палаючий зів», причому типово наявність чітко окресленої межі між м’яким запаленим небом і слизовою оболонкою, що покриває тверде небо.
Починається це захворювання як банальна ангіна, але її відмінною особливістю є “малинова мова” та поява висипки.
Мова при скарлатині спочатку покрита білим нальотом, але й через нього помітні червоні сосочки, лікар зазвичай відразу помічає цю ознаку. Трохи пізніше наліт відшаровується, мова очищається і стає яскраво-малиновим, усипаним «зернами» запалених та збільшених смакових горбків.
Висипання з’являється до кінця перших або на другу добу від прояву перших симптомів. Для скарлатини характерна точкова висипка на гіперемованому тлі – це дрібна яскраво-червона висипка (перша очевидна ознака скарлатини).
Спочатку висипом покривається лоб і щоки, специфічна висипка розташовується так густо, що виникає відчуття суцільної почервоніння. При цьому область носогубного трикутника залишається блідою.
Висипання швидко поширюється по всьому тілу, густо розташовуючись на бічних поверхнях тулуба, в паху, по внутрішній поверхні стегон, в області суглобових згинів рук. У тих місцях, де шкіра особливо ніжна і піддається тертю, в пахвових западинах, в пахвинних областях, в районі суглобів кінцівок, висипання зливається, утворюючи типові темно-червоні смуги.
Характерно, що висипання при скарлатині розташовується на загальному червоному фоні шкіри і помітно блідне при натисканні долонею.
При важких формах скарлатини червоними стають губи, лімфатичні вузли збільшуються та ущільнюються.
Висипання тримається 3-7 днів залежно від тяжкості захворювання і зникає, не залишаючи пігментації. На другому тижні хвороби з’являється лущення, найбільше виражене на пальцях стоп і кистей.
Ангіна при скарлатині
Для скарлатини типова яскрава гіперемія зіва (мигдалин, дужок, язичка), яка не переходить на тверде небо. Поразка мигдаликів може відбуватися у вигляді катаральної, фолікулярно-лакунарної, некротичної та хибно-фібринозної ангін.
Катаральна і фолікулярно-лакунарна ангіни при скарлатині розвиваються з першого дня хвороби і відрізняються яскравішою почервонінням (гіперемією) – “палаюча зіва” в порівнянні з банальною ангіною і зникають через 4-5 днів – але це не привід скасування антибіотиків, їх прийом при скарлатині має становити 7-10 днів!
Некротична ангіна може з’явитися на 2-4 день захворювання – вона може бути поверхневою (окремі невеликі ділянки некрозу на мигдаликах) або глибокою – некроз по всій поверхні мигдаликів. Некрози мають брудно-сірий або зелений колір і зникають повільно – 7-10 днів.
Хибнофібринозна ангіна при скарлатині розвивається найчастіше з кінця першого тижня і супроводжується високою температурою. Також на мигдаликах з’являється товста фіброзна плівка, щільно спаяна зі слизовою оболонкою.
Некротична і хибнофібринозна ангіна при скарлатині у дітей виникають рідше і характерні для її тяжкого перебігу, при цьому дитина обов’язково госпіталізується до інфекційного стаціонару.
Батькам потрібно знати, як проявляється скарлатина у дітей та вчасно звернутися до лікаря, для призначення лікування, щоб запобігти важким ускладненням.
Скарлатина не небезпечна сама по собі – антибіотики легко справляються зі стрептококом, але за відсутності лікування наслідки інфекції можуть бути дуже небезпечними.
